непочатість

Значення

1. Власна назва, що позначає міфічну істоту або фольклорний персонаж у східнослов’янській міфології, який уособлює невичерпність, безмежність, надлишок чогось (наприклад, багатства, сили, життя). Часто виступає як персоніфікація невичерпного джерела, неосяжного об’єму або нескінченної кількості.

2. У переносному значенні — символічне позначення чогось дуже численного, незліченного, такого, що здається невичерпним (наприклад, “непочатість ресурсів”, “непочатість проблем”).

Правопис та відмінювання