1. Який не перебуває в підпорядкуванні, не залежить від когось у службовому, адміністративному або соціальному плані; самостійний, незалежний.
2. Який не є підлеглим за посадою, статусом; не належить до числа тих, хто комусь підпорядковується.
непідлеглий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Про вільний божий світ, непідлеглий нікому, «навіть самому цареві». В дідусевій душі той світ відбився, як на особливо чутливій фотоплатівці, зберігши деталі, багатьом неприступні й незрозумілі… А без тих деталей — світ не світ, лише нудна його карикатура.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикментик () |