непідкорення

1. Відсутність підкорення, відмова підкорятися кому-небудь або чому-небудь; стан незалежності, непокори.

2. (У політичному та громадянському контексті) Активна форма громадянської протидії, ненасильницька боротьба, що полягає у свідомій відмові виконувати закони, накази або вимоги влади, які вважаються несправедливими або аморальними.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |