Значення
-
Відсутність підкорення, відмова підкорятися кому-небудь або чому-небудь; стан незалежності, непокори.
-
(У політичному та громадянському контексті) Активна форма громадянської протидії, ненасильницька боротьба, що полягає у свідомій відмові виконувати закони, накази або вимоги влади, які вважаються несправедливими або аморальними.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непідкорення, р. непідкорення, д. непідкоренню, з. непідкорення, о. непідкоренням, м. непідкоренні, к. непідкорення