Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не має відповідної підготовки, знань, навичок або не пройшов необхідного навчання для чогось.
2. Такий, що не був заздалегідь обдуманий, спланований або організований; зроблений імпровізовано, без попередньої підготовки.
3. Такий, що не має необхідних матеріалів, ресурсів або умов для здійснення чогось.
Приклад 1:
— Чоботаренко наблизився до свого призначення, в котре він з наглого переляку не повірив, як і кожна людина спершу не вірить у те, що надто очевидне (хоча Чоботаренко унутрішньо не раз споглядав обриси, котрі промацувалися, як його призначення, особливо, як він крайньо зосереджувався, тільки ж тепер, коли воно воздвиглося навіч перед ним, воно його засліпило й вжахнуло, бо такої висоти й такого світла, він ніколи не уявляв), та й де ж би він колись зважився припустити, що подібне отак просто втілиться перед очима, не чекаючи, заки він набереться досвіду й розуму, а особливо внутрішньої зрілости, і тому й виявився зовсім непідготований (чи, може, людина завжди ніколи не підготована для найважливішого? Чи просто йому, Чоботаренкові, ніби й небоязкому хлопцеві, на мить забракло відваги, оскільки він не подумав, що й він створений на подобу Божу, і вища сипа, яка розпирала йому груди, не знайшовши відповідної душевної зачіпки, як найшла, так і відійшла від нього?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”