1. У спосіб, що не може бути перевершено; так, що не має собі рівних у якості, майстерності, досконалості; бездоганно, ідеально.
2. (У музиці) Про спосіб виконання: без застосування перевершення (альтерації) ступенів ладу.
неперевершено
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |