1. (у математиці, геометрії) Такі множини, фігури або об’єкти, які не мають жодних спільних елементів або спільних точок; що не перетинаються.
2. (у логіці, теорії множин) Характеристика множин, перетин яких є порожньою множиною.
неперетинні
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (множина) |