неперетворювання

1. Властивість або стан, коли щось не змінює своєї форми, природи або сутності; відсутність перетворення.

2. (У техніці, фізиці) Стан системи або процесу, при якому не відбувається перетворення енергії з одного виду в інший або зміни структури об’єкта.

3. (У хімії) Відсутність хімічної реакції, внаслідок якої речовина змінювала б свій склад або будову.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |