Значення
-
Властивість технічних систем, пристроїв або каналів зв’язку, яка полягає в неможливості або відсутності функції перемикання між різними режимами роботи, джерелами сигналу або станами.
-
У телекомунікаціях — характеристика виділеного каналу зв’язку, який є постійно встановленим і не потребує комутації для кожного сеансу зв’язку, на відміну від комутованого (перемикального) каналу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неперемикальність, р. неперемикальності, д. неперемикальності, з. неперемикальність, о. неперемикальністю, м. неперемикальності, к. неперемикальносте