Властивість технічних систем, пристроїв або каналів зв’язку, яка полягає в неможливості або відсутності функції перемикання між різними режимами роботи, джерелами сигналу або станами.
У телекомунікаціях — характеристика виділеного каналу зв’язку, який є постійно встановленим і не потребує комутації для кожного сеансу зв’язку, на відміну від комутованого (перемикального) каналу.