непарний

1. Такий, що не має пари, не утворює пари з іншим предметом або явищем.

2. Який не ділиться на два без остачі (про число).

3. Розташований або призначений тільки для однієї сторони (наприклад, про кінцівки тіла).

Приклади вживання

Приклад 1:
Або, навпаки, в пришитий якийсь непарний ґудзик, скажімо, помежи чотирма білими — п’ятий синенький! Або помежи ґудзиками звичайними один перламутровий!
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: прикментик () |