Значення
-
Властивість або стан того, що не є означеним, точно визначеним, вираженим або встановленим; відсутність чіткості, конкретності, визначеності.
-
У математиці та логіці — характеристика величини, поняття або твердження, точне значення або істинність якого не встановлені або не можуть бути встановлені в рамках даної системи знань або аксіом.
-
У філософії — стан непевності, невизначеності щодо існування, причин, наслідків або сутності явища, часто пов’язаний з обмеженістю людського пізнання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неозначеність, р. неозначеності, д. неозначеності, з. неозначеність, о. неозначеністю, м. неозначеності, к. неозначеносте