1. (у біології) Пов’язаний з неотенією — явищем, коли організм зберігає в дорослому стані риси, властиві лише личинковій або ювенільній стадії розвитку.
2. (переносно) Про явище, процес або стан, що характеризується затримкою розвитку, збереженням незрілих, дитячих рис у дорослому віці.