Властивість за значенням прикметника “неосвоєний“; стан, коли щось (територія, ресурси, знання тощо) не опрацьовано, не впорядковано, не введено в господарський, науковий чи культурний обіг.
неосвоєність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |