неосвітленість

Властивість за значенням прикметника “неосвітлений“; стан, коли щось (приміщення, простір, ділянка) не має джерел штучного світла або позбавлене освітлення.

Переносно: необізнаність, брак знань, інтелектуальна темрява в певній галузі або загалом; неосвіченість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |