неосновний
[nɛosnoʋnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не є основним, головним, найважливішим; другорядний, додатковий, побічний.
-
У логіці та філософії: такий, що не є первинним, базовим, самоочевидним, а виводиться з інших положень або залежить від них.
-
У техніці, економіці: такий, що не належить до основних засобів, фондів, видів діяльності або виробництва.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неосновний, р. неосновного, д. неосновному, з. неосновного, о. неосновним, м. неосновнім