1. Який не є основним, головним, найважливішим; другорядний, додатковий, побічний.
2. У логіці та філософії: такий, що не є первинним, базовим, самоочевидним, а виводиться з інших положень або залежить від них.
3. У техніці, економіці: такий, що не належить до основних засобів, фондів, видів діяльності або виробництва.