Представники та прихильники ідейного напряму в українській культурі та суспільній думці кінця XIX — початку XX століття, що виступали за активний культурний обмін і співпрацю між слов’янськими народами, зокрема українцями та росіянами, на засадах рівноправності, але з критикою панування російської культури та політики асиміляції.
Учасники конкретної громадсько-культурної течії, організованої навколо київського журналу «Киевская старина» та інших видань, яка, на відміну від ранніх слов’янофілів, наголошувала на самобутності та окремішності української нації та її правах на власний культурний розвиток у сім’ї слов’янських народів.