Неошатність — властивість за значенням прикметника «неошатний»; відсутність ошатності, неохайність, нечепурність у зовнішньому вигляді, одязі.
неошатність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Неошатність — властивість за значенням прикметника «неошатний»; відсутність ошатності, неохайність, нечепурність у зовнішньому вигляді, одязі.
Відсутні