1. Властивість або стан, коли два або більше об’єкти (вектори, прямі, площини, функції тощо) не є ортогональними, тобто не утворюють між собою прямого кута або їх скалярний добуток не дорівнює нулю.
2. У переносному значенні — відсутність незалежності, взаємозв’язок або накладення понять, принципів, явищ, що унеможливлює їх розгляд ізольовано один від одного.