неорієнтованість

1. Властивість або стан, за якого щось не має чітко визначеної орієнтації, напрямку або системи координат; відсутність орієнтації.

2. У математиці, зокрема в теорії графів та топології: властивість графа або поверхні, яка не дозволяє розрізнити два протилежні напрями обходу або два можливі порядки елементів; відсутність заданого напрямку на ребрах графа або сторонах поверхні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |