Значення
-
Властивість або стан, за якого щось не має чітко визначеної орієнтації, напрямку або системи координат; відсутність орієнтації.
-
У математиці, зокрема в теорії графів та топології: властивість графа або поверхні, яка не дозволяє розрізнити два протилежні напрями обходу або два можливі порядки елементів; відсутність заданого напрямку на ребрах графа або сторонах поверхні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неорієнтованість, р. неорієнтованості, д. неорієнтованості, з. неорієнтованість, о. неорієнтованістю, м. неорієнтованості, к. неорієнтованосте