неорганічність

[nɛorɦɑnit͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість або стан того, що є неорганічним, тобто не належить до живої природи, не має органічної будови або не пов’язане з живими організмами; нежива матерія.

  2. У хімії: належність до класу сполук, що не містять вуглецю (за винятком окремих сполук, традиційно відносимих до неорганічних, як-от карбіди, оксиди вуглецю тощо), або властивість таких речовин.

  3. Переносно: механічність, штучність, відсутність природності, живості або внутрішнього зв’язку між частинами чогось (наприклад, у мистецтві, літературі, соціальних відносинах).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неорганічність, р. неорганічності, д. неорганічності, з. неорганічність, о. неорганічністю, м. неорганічності, к. неорганічносте

Більше записів