Значення
-
Архітектурний стиль другої половини XIX — початку XX століття, що характеризується творчим переосмисленням та еклектичним використанням елементів архітектури Відродження (Ренесансу), зокрема ордерних систем, симметрії, рустованих фасадів, пілястр і круглих арок.
-
Художній напрям у мистецтві (живопис, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво) зазначеного періоду, що звертався до ідеалів, образів і стилістичних прийомів епохи Ренесансу, надаючи їм нове трактування.
-
Період у культурному та інтелектуальному житті певної країни або спільноти, що сприймається як відродження, відтворення або активізація гуманістичних ідей, цінностей або творчих принципів, властивих епосі Ренесансу.
Правопис та відмінювання
н. неоренесанс, р. неоренесансу, д. неоренесансові, з. неоренесанс, о. неоренесансом, м. неоренесансі, к. неоренесансе