1. Художній напрям у літературі та мистецтві середини ХХ століття, що виник як реакція на авангардизм і характеризується зверненням до реального життя, соціальної тематики, увагою до проблем простої людини, часто з використанням документальності та побутової деталізації.
2. Напрям у італійському кінематографі 1940-1950-х років, що відрізнявся гострою соціальною спрямованістю, зйомками на натурі, залученням непрофесійних акторів для досягнення максимальної правдоподібності та зображенням життя робітничих класів після Другої світової війни.
3. Течія в політичній теорії міжнародних відносин останніх десятиліть ХХ століття, яка, розвиваючи класичний реалізм, робить акцент на структурних факторах міжнародної системи (анархії) та раціональності держав як основних акторів.