неопуклий

1. (про геометричну фігуру, поверхню або лінію) Такий, що не є опуклим; має заглиблення, западину або вигин всередину.

2. (перен., про обличчя, частини тіла) Невипуклий, невиразний, з нерівностями або западинами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |