Значення
-
(у математиці) Властивість геометричної фігури або множини, яка полягає в тому, що відрізок, що сполучає будь-які дві її точки, не цілком належить цій фігурі або множині; відсутність опуклості.
-
(у економіці, математичному моделюванні) Властивість функції, графік якої не є опуклим, тобто відрізок між будь-якими двома точками цього графіка лежить нижче за сам графік (у випадку угнутості) або вище за нього (у випадку опуклості догори).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неопуклість, р. неопуклості, д. неопуклості, з. неопуклість, о. неопуклістю, м. неопуклості, к. неопуклосте