Властивість або стан того, що не є оптимальним; відхилення від найкращого, найефективнішого або найдоцільнішого стану, рішення чи варіанту.
неоптимальність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що не є оптимальним; відхилення від найкращого, найефективнішого або найдоцільнішого стану, рішення чи варіанту.
Відсутні