1. Сучасна форма протекціонізму, що полягає у застосуванні непрямих, адміністративних та технічних бар’єрів для обмеження імпорту та захисту внутрішнього ринку, часто в рамках міжнародних торгових угод.
2. Економічна політика держави, спрямована на підтримку національних виробників шляхом введення мит, квот, субсидій, а також вимог щодо стандартів якості, екологічних норм тощо, що набула поширення з кінця XX — початку XXI століття.