неопоряджений

1. (про об’єкт, простір, стан) Такий, що не має належного порядку, системи чи організації; невпорядкований, хаотичний.

2. (юр., про майно, спадщину) Такий, що не пройшов встановлену законом процедуру оформлення прав власності чи інших речових прав; юридично не оформлений.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |