Неоонтологія — філософський напрям, що виник у XX столітті як спроба відродити та переосмислити класичну онтологію (вчення про буття), інтегруючи її з досягненнями сучасної науки, аналітичної філософії та феноменології; зосереджується на питаннях реальності, існування, об’єктів та їх властивостей у новому концептуальному контексті.
Неоонтологія — у вузькому, термінологічному сенсі: власна назва конкретної філософської теорії або системи (наприклад, окремого вчення в межах філософії XX-XXI ст.), що проголошує новий підхід до аналізу структур буття.