Значення
-
Послідовник неомеханіки — фізичної теорії, що намагалася побудувати опис природних явищ виключно на основі понять класичної механіки, відкидаючи, зокрема, електромагнітну теорію Максвелла.
-
Представник філософського напряму (переважно кінця XIX — початку XX століття), який розглядав механіку як універсальну основу всіх природничих наук і намагався звести до механічних принципів навіть біологічні та соціальні явища.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неомеханіст, р. неомеханіста, д. неомеханістові, з. неомеханіста, о. неомеханістом, м. неомеханісті, к. неомеханісте