Неоковирність — власна назва, термін, що позначає філософсько-естетичну категорію в творчості українського письменника та мислителя Валер’яна Підмогильного, яка описує якість або стан, протилежний “ковирності” (гнучкості, пристосованості); принципова нездатність до компромісів, внутрішня жорсткість, прямолінійність та непохитність у відстоюванні власних ідей, поглядів чи творчих принципів.
неоковирність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |