1. Архітектурний стиль XIX — початку XX століття, що відтворював форми та декоративні елементи середньовічної готики, використовуючи при цьому нові будівельні матеріали та конструкції.
2. Напрям у образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві тієї ж доби, пов’язаний з архітектурним стилем і звертався до готичних художніх традицій.