Древослів

Словник Української Мови

неоген

Буква

1. (геол.) Другий період кайнозойської ери, що настає за палеогеном і передує четвертинному періоду (антропогену); тривав приблизно від 23 до 2,6 млн років тому; у цей період відбулося формування сучасних кліматичних поясів, активний гороутвірний процес (альпійська складчастість) та поширення ссавців.

2. (геол.) Відповідна система палеонтологічних і стратиграфічних шарів земної кори, що утворилася в цей період.

Приклади вживання слова:

неоген

Приклад 1:
років ФАНЕРОЗОЙ Кайнозой Четвертинна Неоген Голоцен ≈ 0,012- 0 Плейстоцен ≈ 1,8- 0,012 Третинна Пліоцен ≈ 5,3-1,8 Міоцен ≈ 23-5,3 Палеоген Олігоцен ≈ 34-23 Еоцен ≈ 56-34 Палеоцен ≈ 65-56 Мезозой – Крейда 2 відділи ≈ 145-65 Юра 3 відділи ≈ 200- 145 Тріас 3 відділи ≈ 250- 200 Палеозой – Перм 3 відділи ≈ 300- 250 Карбон 6 відділів ≈ 360- 300 Девон 3 відділи ≈ 416- 360 Силур 4 відділи ≈ 444- 416 Ордовик 3 відділи ≈ 488- 444 Кембрій 4 відділи ≈ 542- 488 Докембрій ПРОТЕРОЗОЙ Включає 3 ератеми (ери) – Включає 10 періодів – ≈ 2500- 542 АРХЕЙ Включає 4 ератеми (ери) – – Нижня межа не визначена ≈ 3600- 2500 44 Так, еон Фанерозой – це час виникнення і розвитку тварин та вищих рослин. Він поділяється на три ери: Палеозойська ера – 542-250 млн.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Найвідомішими є пліоценові – постпліоценові (N + Q1) червоно-бурі глини (N – неоген). Вони лежать унизу вододільних прос торів південної, центральної та східної частини України.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Більше записів