неодинокий

[nɛodɪnokɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не перебуває у стані самотності, має товариство чи родину; супроводжуваний іншими особами.

  2. Який не є єдиним у своєму роді; такий, що має подібних собі або трапляється не поодиноко.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неодинокий, р. неодинокого, д. неодинокому, з. неодинокого, о. неодиноким, м. неодинокім

Більше записів