необ’єктивність

Властивість або якість бути необ’єктивним; упередженість, суб’єктивність, тенденційність, що виявляється в оцінках, судженнях, висновках, вільність від неупередженості.

Відсутність об’єктивності як принципу пізнання та практичної діяльності, що передбачає розгляд явищ незалежно від суб’єктивних ставлень, уподобань, зацікавленості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |