Властивість за значенням прикметника “необтяжливий“; стан, коли щось або хтось не є обтяжливим, не створює труднощів, клопоту чи зайвого тягаря для інших.
необтяжливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “необтяжливий“; стан, коли щось або хтось не є обтяжливим, не створює труднощів, клопоту чи зайвого тягаря для інших.
Відсутні