Такий, що не є обов’язковим, не вимагає безумовного виконання, дотримання або присутності; добровільний, факультативний.
Такий, що не має обов’язкового, імперативного характеру; що можна зробити або не зробити без наслідків.
необов’язковий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Скінчивши термін професорського стипендіятства року 1916-ого, він склав маґістерські іспити і, зачитавши дві вступні лекції, був допущений викладати необов’язковий курс на історично-філологічному факультеті Київського Св. Володимира Університету на правах приват-доцента.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: прикментик () |