Властивість або стан того, що не є обов’язковим; відсутність обов’язковості, примусу чи суворої необхідності.
Добровільність, факультативність, можливість вільного вибору щодо виконання чи дотримання чогось.
необов’язковість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Корвину подобалася мрійна необов’язковість місячної дружби, до якої не домішувалось нічого конкретного. Він зовсім не думав про шлюб, хоч у родині Беренсів користувався всіма правами й становищем офіційно визнаного нареченого.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: іменник (однина) |