необгороджений

[nɛobɦorodʒɛnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не має огорожі, паркану чи іншої споруди, яка відокремлює територію; не відмежований, відкритий.

  2. (перен.) Такий, що не має чітких меж, обмежень або захисту; вільний, нерегламентований.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. необгороджений, р. необгородженого, д. необгородженому, з. необгородженого, о. необгородженим, м. необгородженім

Більше записів