1. Такий, що не має огорожі, паркану чи іншої споруди, яка відокремлює територію; не відмежований, відкритий.
2. (перен.) Такий, що не має чітких меж, обмежень або захисту; вільний, нерегламентований.
необгороджений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |