Неоавангардизм — напрям у мистецтві (літературі, живопису, театрі, кіно тощо) другої половини XX століття, що продовжував ідеї історичного авангарду початку століття (футуризму, дадаїзму, сюрреалізму), активно експериментуючи з формою, мовою та художніми засобами, часто з використанням новітніх технологій і з критичним, деконструктивним ставленням до суспільства та культури.
Неоавангардизм — у літературознавстві та мистецтвознавстві — період або сукупність художніх явищ у західноєвропейській та американській культурі приблизно з кінця 1950-х до 1970-х років, для яких характерні радикальні формальні пошуки, інтермедіальність, концептуальність, прагнення стерти межі між мистецтвом і реальністю.