ненормовність

Власна назва, що позначає феномен або концепцію, пов’язану з відхиленням від встановлених норм, правил або стандартів у певній сфері (наприклад, у мові, поведінці, соціальних відносинах).

У лінгвістиці — термін, що може вживатися для позначення мовних явищ, які не відповідають кодифікованим літературним нормам (варіанти вимови, граматичні форми, синтаксичні конструкції тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |