1. Властивість або стан того, що не підпорядковується встановленим нормам, правилам або стандартам; відсутність нормованості.
2. У мовознавстві: характеристика мовних явищ (слів, виразів, конструкцій), що не відповідають кодифікованим літературним нормам та вживаються переважно в розмовному стилі, діалектах або жаргоні.