1. Який викликає ненависть, огиду, відразу; огидний, гидкий.
2. Який перебуває у стані взаємної ненависті, ворогування; ворожий, ворогуючий.
ненавидний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я їх топлю, щоб вимити водою той дух ненавидний. Залоскочу тих натрутнів, як прийдуть!
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”
Приклад 2:
я не терплю солом’яного духу! Я їх топлю, щоб вимити водою той дух ненавидний. Залоскочу тих натрутнiв, як прийдуть! Л i с о в и к Стiй!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
З лiсу чується навiсний тупiт, наче хтось без ваги женеться конем, потiм спиняється. К у ц ь (вискакує з-за хати, потираючи руки, i спиняється, побачивши Мавку) Ти, Мавко, тут? А ти чого никаєш? К у ц ь Я їм коня притяг за гичку в стайню. Гаразд мене поповозив востаннє, вже не возитиме нiкого бiльше! Ненавидний! Ти оганьбив наш лiс! Се так держиш умову з дядьком Левом? К у ц ь Умова наша вмерла вкупi з ним. Як?
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Частина мови: прикментик () |