ненауковість

Властивість або якість того, що не відповідає принципам, методам або критеріям наукового пізнання; відсутність наукового обґрунтування, системності, об’єктивності.

Суперечність встановленим науковим знанням, теоріям або фактам; необґрунтованість з позицій сучасної науки.

Поведінка, твердження або концепція, що демонструє незнання, ігнорування або свідоме відкидання наукового методу та його вимог.

Приклади вживання

Приклад 1:
Взагалі археологічний матеріал для Східної Європи поки що такий іще бідний, а що важніше — в переважній часті так лихо спрепарований, що увага дослідників передовсім мусить бути звернена не так на роблення далеких виводів, як на уліпшення методів і системи досліду, бо ні в одній, мабуть, іншій сфері ненауковість досліду не являється таким непростимим і непоправним гріхом, як, власне, в археології: справедливо підносили, що тимчасом як лихо описані монументальні чи писані пам’ятки можуть бути з часом описані чи видані ліпше дальшими дослідниками, а недокладна обсервація або хімічний аналіз можуть бути заступлені ліпшими — недокладно переведена розкопка безповоротно нищить дорогоцінний і може бути — одинокий в своїм роді матеріал, даючи замість цінного факту з історії людської культури малоцінні bibelots[22]. Спеціально в справі змін культурних форм і обрядів треба все пам’ятати — з одного боку, що від неолітичної доби (досить пізньої, з другої половини її, коли ми вперше маємо багатший археологічний матеріал) і аж до гунського находу ми не маємо вповні виразних безсумнівних вказівок — чи історичних, чи археологічних — на якусь масову вповні чужорідну міграцію в Східній Європі.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Grushievs Kii”

Частина мови: іменник (однина) |