ненапрямлений

1. Який не має чітко визначеного напряму, мети або орієнтації; що не спрямований на конкретний об’єкт, результат або дію.

2. У математиці, фізиці, техніці: такий, що не має виділеного напряму (наприклад, про величину, дію, зв’язок); неорієнтований.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |