Значення
-
Фізична властивість матеріалу або тіла, що характеризує відсутність магнітного моменту або магнітного поля; стан, коли речовина не має видимої намагніченості.
-
У техніці та матеріалознавстві — стан феромагнітного матеріалу після розмагнічування, коли сумарна магнітна орієнтація його доменів дорівнює нулю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ненамагніченість, р. ненамагніченості, д. ненамагніченості, з. ненамагніченість, о. ненамагніченістю, м. ненамагніченості, к. ненамагніченосте