ненадмірність

Властивість або стан, що характеризується відсутністю надмірності, поміркованістю, стриманістю; розсудливість у вчинках, почуттях або вимогах.

Філософсько-етичний принцип або чеснота, що полягає в униканні крайнощів, знаходженні золотої середини; поміркованість як запорука гармонійного життя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |