1. У стані немилості, непопулярності, позбавлення прихильності когось; у немилості.
2. У стані незадоволення, роздратування, досади; з серцем, з досадою, з образами.
Словник Української Мови
Буква
1. У стані немилості, непопулярності, позбавлення прихильності когось; у немилості.
2. У стані незадоволення, роздратування, досади; з серцем, з досадою, з образами.
Приклад 1:
Енея заболіли ноги, Не чув ні рук, ні голови; Напали з хмелю перелоги, Опухли очи, як в сови, І ввесь обдувся, як барило, Було на світі все немило, Мисліте по землі писав. З нудьги охляв і ізнемігся, В одежі ліг і не роздігся, Під лавкою до світа спав.
— Самчук Улас, “Марія”