немовчний

[nɛmoʋt͡ʃnɪj] Дієслово

Буква:Н

Значення

  1. Який не є мовчним, тобто не належить до мовчних приголосних звуків; такий, що утворюється з участю голосу — про звук мови (фонему).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я немовчнию, ти немовчниєш, він немовчниє, ми немовчниємо, ви немовчниєте, вони немовчниють

Більше записів