немовчно БукваН 1. Так, що не мовчить; безперервно, постійно, невпинно (про звук, шум, мовлення тощо). 2. Так, що не припиняється, не вщухає; постійно, невпинно (про явище, стан, дію). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прислівник () | ←трахатисятрахати→