Древослів

Словник Української Мови

немовчно

[nɛmoʋt͡ʃno] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Так, що не мовчить; безперервно, постійно, невпинно (про звук, шум, мовлення тощо).

  2. Так, що не припиняється, не вщухає; постійно, невпинно (про явище, стан, дію).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. немовчно, р. немовчна, д. немовчну, з. немовчно, о. немовчном, м. немовчні, к. немовчно

Більше записів