1. (про функцію, зміну, процес) Який не є монотонним; такий, що змінюється не в одному напрямку (лише зростаючи або лише спадаючи), а має ділянки зростання та спадання; неодноманітний за характером змін.
2. (перен., про мову, голос, колір тощо) Позбавлений монотонності, одноманітності; такий, що містить у собі різноманітні відтінки, модуляції, зміни.