Властивість або стан, за якого функція, послідовність, процес тощо не є монотонною, тобто не зростає постійно або не спадає постійно, а має ділянки зростання та спадання.
У ширшому сенсі — відсутність однобічної, одноманітної послідовності в розвитку, зміні явища, ознаки або стану; наявність коливань, змін напрямку або інтенсивності.